Кам'янець - місто середньовічної архітектури.

Я вже писав про міст що зєднує Стару і Нову частину Кам'янця... проте цей міст дуже гарно виглядає в ночі.... міська влади не стала економіти на лихтарях  і результат на заставив себе чекати.

Цікаво, що колись тут був танцювальний майданчик, прямо на мості. А побудований він був ще  за часів Россійської імперії у 1874 році. Довжина його - 136 метрів, висота - 38,

За замком є тропінка що спускаеться в низ до маленького струмочка. С середини неї і зроблено це фото.

Під Старою фортецею є невелика унікальна деревяна церква побудована без єдиного цвяха - Карвасарська або Хрестовоздвиженська церква.

Це центральна частина Старого міста. Раніше тут розмішувався вірменський ринок. Тому площа нині так і називається.

Вік Камянця-Подільського залишається і донині загадкою і є предметом суперечок та дискусій у середовищі професійних істориків. Прадавні легенди розповідають прекрасну історію про полювання на оленів литовських княжичів Коріатовичів, племінників Ольгерда, онуків Гедиміна, під час якого і було відкритий острів на скелі де брати і вирішили заснувати місто. Перша достовірна письмова згадка про місто Кам'янець-Подільський відноситься до шістдесятих років ХІV століття і вміщена у літописі «Про Подільської землі» (але це була підробка). Проте є частина вчених (архітекторів) з праць яких ми можемо дізнатися, що Кам'янець колись побудували римляни. ні їх думку, це сталося в першому сторіччі нашої ери, залишивши після себе арочний міст, зображений зокрема на Траяновій колоні в Римі. Нині, місто Кам'янець-Подільський, часто називають прелиною на камені і містом семи культур - за кількістю національних общин, що проживали тут і будували місто. У різні часи, та історичні епохи, тут проживали: татари, турки, вірмени, євреї, росіяни (українці), литовці і, звичайно ж, володарі держави - поляки. Саме литовці збудували першу кам'яну фортецю (верніше литовська адміністрація). Вірмени заснували у Кам'янці найбільшу вірменську общину в Україні, багату на стільки, що королі польські брали кредит в місцевих вірмен на військові потреби. Турки побудували мінарет та бастіони і замурували римський арочний міст у кам'яний саркофаг. Євреї, в цьому місті звичайно ж торгували; українці як і їм як корінному населенню - жили, працювали, будували, поляки любили воювати, будували і знову воювали (Єжи Володиєвський, який став для нас відомим за фільмом «Вогнем і мечем» загинув в Кам'янецької фортеці).

Через своє дуже вигідне розташування, у всі часи Кам'янець-Подільський був привабливий для завойовників. Але через штучні та природні укріплення – прямовисні 40 метрові скелі каньйону – місто витримало численні облоги. Місто це було і столицею України. У 1918р. С. Петлюра призначає губернський Кам'янець-Подільський столицею Української Народної Республіки. У Кам'янці пишуть закони, друкують гроші «шпигуном» за деякими відомостями грошова маса була підкріплена кокаїновий запасом.  У часи змін погано приходилось євреям. Так наприклад а час німецької окупації фашисти знищили в Кам'янець-Подільському районі понад 85 тисяч євреїв. тут діяло декілька гетто. Дорослих вони розстрілювали, на дітях економили - закопували живцем. Але є тут і містичні місця – Триумфальна арка, наприклад. Стародавня легенда свідчить, що пройшовши через тріумфальну арку останнього польського короля. Можна загадати найзаповітніше бажання і за переказами воно збудеться. (Л. Д. Кучма двічі перед виборами відвідував Королівську арку), можна нескінченно дивуватися Кафедрального собору, до якого прибудований мінарет, можна погуляти по кам'яному мосту - саркофагу, можна відвідати всі 200 пам'яток архітектури та ще багато чого іншого. Сивий Кам'янець-Подільський бачив чимало видатних особистостей - Катерина ІІ, Петро І, , Тарас Шевченко, Михайло Булгаков, закінчив тут семінарію Михайло Достоєвський (батько Федора Достоєвського) служив лікарем, під час боротьби з епідемією холери, упорядник російського тлумачного словника Даль, бували тут Міцкевич, Леонтович, Батюшков, Міцкевич, Леонтович, Сіцінський, королі й великі князі Польщі та Литви, українські гетьмани, султани Османської імперії, польська Мата Харі - красуня Софія Потоцька. Та ще багато, багато інших. Так багато в чому Кам'янець-Подільський є унікальним. Саме тут знаходиться найбільший в Європі Нацаональний Парк «Подільський Товтри», найвищий без опорний міст у Європі –"Лань що біжить", місто пісідає 3 місце на Україні за кількістю пам'ятників архітектури (після Києва і Львова), мальовничі скелі в самому центрі міста, розвинена туристична інфраструктура. Багата та насичена історія міста і його околиць, цікаві свята та фестивалі, зробили Кам'янець-Подільський туристичним центром, привабливим для українських і зарубіжних туристів.

Говорячи про визначні пам'ятки м.Кам 'янця, не можна не зупинитися на Новому мосту, що єднає Старе місто з Новим Планом. Цей міст, перекинутий через величезний яр з однієї скелі на іншу, на кам'яних биках, є видатною спорудою, як за своїм зовнішнім виглядом, так і за своїм великим значенням, яке він має в житті міста. ... Висота його близько 40 метрів.

Комплекс Петропавлівського (кафедрального)  костелу.

Одна із головних принад міста - Петропавлівський костел, заснований у XIV ст.; При вступі у 1672 році в м. Кам'янець-Подільський турків, костел був перетворений на головну мечеть і при ньому влаштований з тесаного каменю круглий мінарет струнко і красиво підноситься значно вище даху костелу. За весь час 27-ми річного володіння турками Кам'янцем, з висоти мінарету щоденно імами закликали правовірних на молитву. Коли ж, на Карловецьким трактатом 1699 місто повернуто було Польщі, римсько-католицький єпископ освятив костел, залишивши мінарет недоторканним пам'ятником турецького панування. У 1756 р. Петропавлівський костьол був відремонтований, при чому оновлено мінарет і в той же час, замість півмісяця, на вершині мінарету розмістили бронзове зображення Божої Матері.

Миколаївська церква у Камянці ще менша за розмірами, ніж Петропавлівська; і вона зовсім закрита  сусідніми будинками. Будівля цієї церкви досить давня, збудована вона 1395 року. Вважають, що ця церква збудована першими вірменськими поселенцями Кам'янця, на доказ чого призводять архаїчність ея архітектури. Перед церквою розміщений маленький дворик віміщений камінням, поряд знаходиться дзвіниця вірменського костелу.

Миколаївська церква, разом з фортецею є самими давніми архітектурними спорудами Камянця-Подільського.

В одній із густо населених частин Кам'янця, у вузенькому провулку, з-за кам'яного муру видніється невелика кам'яна церква, чудова по зовнішності своєю простотою. Старовинна нерівна штукатурка майже без слідів фарби, тяжкі контрфорси, місцями покриті мохом, гонтовий дах, - така зовнішність православного храму, спорудженного у 1580 році. Коли турки зайняли Кам'янець, то Петропавлівська церква була віддана ними католикам. Згодом вона опинилася у володінні уніатів, а в 1795 році, коли подільські уніати возєднались з православ'ям, церква ця звернена в православну.